ІНФОГРАФІКА ЯК СИНТЕЗ ВІЗУАЛЬНОЇ ТА ВЕРБАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Сучасна епоха інформаційних технологій породила нову парадигму комунікації — візуально-цифрову. Щодня людина стикається з масивами даних із соціальних мереж, новинних ресурсів, електронних сервісів. Ця перенасиченість ускладнює сприйняття й осмислення інформації. У таких умовах необхідно не лише отримувати дані, а й уміти їх компонувати, аналізувати та доступно представляти. Одним із найефективніших інструментів для цього є інфографіка — синтетична форма подання знань, що поєднує текст, графіку, дані та елементи дизайну.

Термін «інфографіка» (від англ. information graphics) означає спосіб графічного подання інформації, який поєднує логіку тексту і силу візуального образу. За визначенням Т. Бондаренко, візуалізація інформації є ключовим елементом сучасного освітнього процесу, що сприяє кращому засвоєнню складних даних ^[1]. Ю. Бокарева та В. Романовська розглядають інфографіку як «синтез мови зображення і слова, де кожен елемент виконує комунікативну функцію» ^[2]. Фізіологи підтверджують: людський мозок обробляє візуальні образи у десятки тисяч разів швидше, ніж текст, а близько 90 % інформації надходить саме через зір ^{[3, с. 47]}. Тому візуальні форми комунікації значно ефективніші при засвоєнні складного матеріалу. У цьому контексті інфографіка виступає потужним когнітивним інструментом, який переводить дані у зрозумілу структуру, сприяє побудові асоціативних зв’язків та активізує зорову пам’ять.

У цифровій економіці візуальний контент є рушієм споживчої уваги. За даними досліджень, візуальні публікації у соцмережах збільшують залучення аудиторії на 65–70 % ^[4]. Хорошим прикладом є інфографіка-інструкція щодо COVID-сертифікатів у застосунку «Дія», створена агентством «Postmen Ukraine» спільно з Міністерством цифрової трансформації. Завдяки їй понад 1,2 млн користувачів змогли самостійно пройти процедуру без консультацій ^[5]. Інший приклад — інфографічний звіт ПРООН в Україні «Цифрова доступність в Україні» (2024), який візуалізує дані про веб-доступність державних сайтів і сприяє підвищенню уваги до проблеми ^[6].

З технічного погляду, бізнес-інфографіка часто створюється у програмах Adobe Illustrator, Canva, Figma або Tableau Public — залежно від мети: маркетинг, презентації чи аналітика. Головна мета — забезпечити точність даних, чистоту візуальних метафор і відповідність бренду. У науковому середовищі інфографіка допомагає структурувати результати досліджень, роблячи складні дані доступними для широкої аудиторії. Яскравим прикладом є інфографічний звіт Міністерства освіти і науки України «Освіта України в умовах воєнного стану» (2022), що відображає дані про евакуацію закладів, дистанційне навчання та цифровізацію ^[7]. Завдяки візуальній подачі інформація стала зрозумілою навіть для нефахівців.

Для створення наукових інфографік використовуються інструменти аналітичної візуалізації — Infogram, Datawrapper, RAWGraphs, а також мови програмування Python (бібліотеки matplotlib, seaborn) чи R. Ці засоби забезпечують точність масштабів і відтворюваність даних — ключові критерії наукової достовірності.

Принципи створення інфографіки

• єдність стилю — однакові кольори, шрифти, пропорції;
• ієрархія інформації — головні дані виділяються масштабом, кольором чи розташуванням;
• контраст — для привернення уваги й покращення читабельності;
• точність даних — жоден елемент не повинен спотворювати зміст;
• баланс візуального та вербального — текст підтримує графіку, а не дублює її.

Алгоритм створення (5 етапів)

1. Визначення мети і цільової аудиторії
2. Відбір достовірних джерел даних
3. Побудова логічної структури
4. Розробка дизайну
5. Тестування сприйняття (читабельність, зрозумілість, пропорції)

Інфографіка повинна виконувати інформаційну, пояснювальну та аналітичну функції, бути не лише інструментом, а й способом мислення.

Проблеми та етика

• перевіряти джерела статистики;
• уникати викривлення масштабів;
• зазначати авторство і джерела даних;
• не підмінювати зміст емоційними ефектами.

Особливої уваги потребує авторське право. Використання елементів з Freepik, Flaticon вимагає посилання або ліцензії Creative Commons.

Перспективи розвитку

• інтерактивна (HTML5, Power BI, Tableau);
• анімаційна (відеоосвіта);
• адаптивна (мобільні пристрої).

Вона стає частиною візуальної грамотності ХХІ століття.

Висновок

Інфографіка — універсальна мова сучасності, що поєднує логіку слова і виразність образу. Вона перетворює потік даних на зрозумілі візуальні рішення, сприяє розвитку візуального мислення та формує нові комунікаційні практики. Український досвід доводить: грамотна інфографіка — це не просто інструмент дизайну, а доступне джерело інформації, яке поєднує аналітику, креативність і технології. Як зазначав Леонардо да Вінчі, «простота — це найвищий рівень витонченості». Саме інфографіка навчає нас цієї простоти через гармонію змісту і візуалізації.